Аналіз сучасного стану ринку біоетанолу (БЕ) в ЄС і Україні. Детальний аналіз виробництва БЕ в Україні

(обсяги, виробники, причини обмеженості виробництва, основні чинники експортної орієнтації українського БЕ, які набули особливої актуальності в період великої війни). Сировинні аспекти виробництва БЕ (сировина

1-го і 2-го покоління).

Актуальність глибокої переробки зернових в Україні в умовах війни в контексті активного збільшення інвестиційних проектів щодо створення нових та розширення діючих вітчизняних виробництв БЕ.

Споживання БЕ (структура споживчих сегментів, переробка  в товарну продукцію, перспективні споживчі ніші).

Перспективи й ризики біоетанольного бізнесу в Україні. Законодавчі аспекти. Сировинний потенціал і прогнозний розвиток виробництва та споживання БЕ в Україні в контексті сучасної та перспективної ситуації на європейському ринку.

Аналіз технологічних схем виробництва БЕ з зерна та меляси. Послуги інжинірингових компаній (з орієнтовною розрахунковою вартістю) щодо реалізації проектів будівництва біоетанольних виробництв в Україні.

Детальний аналіз основних технологічних та техніко-економічних аспектів сучасного виробництва та переробки лізину. На основі опрацювання світових інформаційних ресурсів за останні п’ять років узагальнено та обгрунтовано методи удосконалення синтезу (хімічного та біологічного) лізину у світі.

Розкриті шляхи і методи інтенсифікації біологічного синтезу лізину на основі інноваційних розробок апаратурно-технологічного оформлення процесу, технології виробництва та переробки, зокрема в якості нового ініціюючого реагенту для синтезу функціональних полімерів. Наданий аналіз ринкової кон’юнктури лізину у світі та регіонах (виробництво, галузеве, видове, та регіональне сегментування в контексті сучасних тенденцій споживання).

На основі офіційної статистики та комунікаційних каналів для отримання зворотного зв’язку від провідних ринкових гравців здійснена експертна оцінка рівня технологічної та ринкової готовності України до розбудови власного виробничого потенціалу лізину.

У дослідженні приведена загальна характеристика жирних кислот (насичених, ненасичених), їх класифікацію, технологічні особливості гідролізу рослинних олій та тваринних жирів для отримання жирних кислот. Об’єктом аналізу в НТР є стеаринова та олеїнова кислоти, які отримали найбільше застосування як у світі, так і в Україні.

Надана характеристика олеїнової та стеаринової кислоти, способи їх виробництва та застосування.

В НТР коротко розглянутий світовий ринок рослинних олій, а саме пальмової та соняшникової (обсяг виробництва та експорт найбільших постачальників). В роботі більш детально дано аналіз ринку олеїнової та стеаринової кислоти в основних країнах виробника (22 країни світу). По кожній із країн приведена інформація про виробників жирних кислот (реквізити, досьє, асортимент продукції, зовнішньоторговельні поставки та ін.).

У розділі переробка в товарну продукцію наведено рецептури з використанням жирних кислот у таких сферах споживання як: металообробка, миючі та косметичні засоби, виробництво гум та каучуків, полімерні композиції, добавки в бетон, виробництво свічок, кормові добавки для тварин та інші.

Аналіз ринку жирних кислот в Україні включає:

виробництво, споживання та зовнішню торгівлю жирними кислотами (у розрізі компаній-імпортерів та компаній постачальників);

виробництво та експорт насіння соняшника та соняшникової олії,

ситуацію у споживчих галузях (із зазначенням потенційних споживачів).

Заключний розділ містить висновки, рекомендації, прогноз ринку.

Хронологічні рамки дослідження: 2019-2022 рр., та 1 квартал 2023 р.

Звіт складається з 6 частин, містить 161 сторінок, в тому числі 17 малюнків, 67 таблиць.

Моніторингова інформація щодо аналітичної оцінки ситуації в національному хімпромі. Товарне виробництво. Реалізація. Зовнішня торгівля. Внутрішня торгівля та споживання. Ціновий аналіз. Тенденції. Втрати від воєнних дій. Аналітичні висновки та прогнозна оцінка.

Системний аналіз технологій, внутрішнього виробництва крохмалів, внутрішнього товарного ринку модифікованих крохмалів (включаючи декстрини), зовнішньої торгівлі у розрізі країн-імпортерів та країн-експортерів, компаній-експортерів та компаній-імпортерів. Приведені детальні профілі компаній-виробників модифікованого крохмалю (МК) в Україні, специфікації МК, сировинні та логістичні аспекти функціонування.

Розглянуті усі аспекти поглибленої переробки крохмалів, модифікації крохмалів та виробництва модифікованих крохмалів і їх перероблення в ліквідну товарну продукцію (товарні різновиди, модифікації, клеї на основі модифікованих крохмалів, інше). Приведені розвернуті аналітичні висновки щодо доцільності розширення виробництва МК та продуктів їх перероблення в Україні, прогноз обсягів та структури споживання.

Хронологічний період аналізу – 2020-2023 рр. (2023 р. – січень-квітень).

Метою НТР є детальний аналіз поточного стану та перспектив розвитку світового і регіональних та покраїнних ринків (35 країн) сульфоамофосу з аналітичними висновками та прогнозом. У дослідженні приведена загальна характеристика сульфоамофосу, класифікація, області застосування, описані способи виробництва сульфоамофосу. По кожній із країн приведена інформація про виробників сульфоамофосу (реквізити, досьє, потужності, виробництво, специфікації, зовнішньоторговельні поставки та ін.). По Україні приведені дані щодо імпортно-експортних поставок у розрізі компаній-імпортерів та компаній постачальників, аналіз ситуації у споживчих галузях. Заключний розділ містить прогноз ринку, висновки, рекомендації. Хронологічні рамки дослідження: 2018-2022 рр.

Звіт складається з 4 частин, містить 175 сторінок, в тому числі 7 малюнків, 75 таблиць.

Провідні світові компанії – ліцензіари (власники технологій та патентів), інжинірингові та проектні компанії по створенню модульних установок у сфері базових хімічних виробництв. Короткий опис модульних установок, дані щодо розробника, патентовласника, ліцензіара, характеристики (+ -), технологічні та конструктивні особливості (інновації), досвід промислового впровадження.

Огляд включає відомості щодо поширення використання тіосульфату амонію вітчизняними виробниками мінеральних добрив та безпосередньо аграріями та покликаний сприяти прийняттю управлінських рішень щодо доцільності створення в Україні власного виробництва ТСА. Відповідні розділи дослідження розкривають відомості щодо товарно-споживчих характеристик ТСА, напрямів його використання, вимог до якості тощо. В огляді представлено динаміку імпорту ТСА в Україну 2020-2022 рр (кількісні та вартісні показники), ціну та напрямки поставок, ємність внутрішнього ринку та оцінка перспектив зростання даного показника в період до 2030 р. Також огляд містить розділ присвячений даним щодо технологій промислового виробництва ТСА, провідних компаній ліцензіарів та постачальників обладнання для створення виробництв тіосульфату амонію.

Огляд сучасного стану практичного використання, а також експериментальних досліджень та розвитку антизлежувачів для гранульованих мінеральних добрив (МД) на виявлення можливостей впровадження цих матеріалів (зарубіжний та вітчизняний досвід) у промислову практику з метою покращення їх фізико-механічних властивостей, зокрема: стійкості до злежуваності і поглинання вологи, міцності, низького рівня вмісту пилу.

Сучасні та перспективні матеріали для усунення злежуваності й пилоутворення МД. Основи формування рецептурного складу та практичні аспекти застосування .

Аналіз ситуації у виробництві та споживанні антизлежувачів для МД в Україні.

Марки антизлежувачів для МД провідних європейських виробників (основні складові, специфікації, застосування, ціни).

Проведений аналіз науково-технічної та кон’юнктурної інформації з різних аспектів технологічного стану виробництва біорозкладних полімерів і агротканин та сучасного функціонування і перспектив ринкового розвитку у світі, з урахуванням існуючих еколого-економічних реалій та ризиків. Проаналізовані особливості наявної сировинної бази для виробництва біорозкладних полімерів і агротканин та пріоритети її ефективного використання у контексті екології. Дана аналітична оцінка рівня технологічної та ринкової готовності України до розбудови власного виробничого потенціалу біорозкладного агротекстилю.