Контактні дані:

Мукомела Антон Миколайович, зав. сектор дослідження європейського законодавства REACH, міжнародних та національних нормативно-правових актів у сфері технічного регулювання обігу хімічної продукції,

Tel: +380472361096 Mob: +380507184220 E-mail: reach_cherkassy@mail.com

Site: http://reach.ck.ua

Берензон Ірина Петрівна, провідний інженер сектору REACH

Tel: +380472361096; Mob: +380964737227 E–mail: vipneferaton@ukr.net

Розроблена на основі доступних та репрезентативних статистичних даних (Держстату України, територіальних органів Держстату України, Державної митної служби України та ін.), власних експертних оцінок та розрахунків, публічних даних ЗМІ, корпоративних сайтів компаній, комунікативної інформації.
Робоча версія станом на 29.03.2024

За оцінками ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» (з урахуванням даних Держстату України), станом на 01.04.2023 в хімічній промисловості (виробництво хімічних речовин та хімічної продукції, гумових і пластмасових виробів) функціонує з різним режимом завантаження виробничих потужностей близько 3800 економічно активних підприємств.

Кількість зареєстрованих підприємств в хімічній промисловості (основні коди КВЕД 20+22) станом на 01.01.2024 склала, за даними Держстату, 7650 підприємств.

Отже, відсоток підприємств галузі, які функціонували та були економічно активними на початок 2024 року становить близько 47% (від кількості зареєстрованих підприємств).

Слід зазначити, що найбільша кількість підприємств функціонує станом на початок 2024 року в таких сегментах (структурна частка,%):

ü виробництво будівельних виробів із пластмас – 13%,

ü виробництво тари з пластмас -11%,

ü виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас – 9%,

ü виробництво добрив і азотних сполук – 6%,

ü виробництво ЛКМ – 6%,

ü виробництво гумових виробів -6%

У регіональному зрізі найбільша кількість економічно активних підприємств розміщена в м. Київ (830 підприємств), Дніпропетровській області (480 підприємств), Київській області (350 підприємств).

За підсумками січня-березня 2024 р. індекс товарного виробництва у виробництві хімічних речовин та хімічної продукції порівняно з аналогічним періодом 2023 року, за розрахунками ДП «Черкаський НДІТЕХІМ», збільшився на 10-12% та становив 110-112%, гумових та пластмасових виробів – на 7-8% та становив 107-108%.

На динаміку індексів товарного виробництва певний вплив, хоча і не визначальний, мала статистична база за аналогічний період 2023.

У 2024 році в хімічній промисловості України спостерігалися певна адаптованість та стабілізація роботи підприємств, хоча водночас продовжує діяти значна кількість факторів невизначеності та негативних чинників, які впливають на ситуацію в хімічній галузі, а саме:

• триваючі військові дії і ракетні обстріли, фізичне руйнування та безпекове призупинення діяльності значної частини ключових підприємств, відсутність урядових рішень щодо відновлення роботи деяких підприємств, активи яких перебувають під арештом та ін.;
• суттєвий ріст (та/або волатильність) цін на певну частину складових собівартості хімічної продукції (електроенергія, вартість обладнання, сировини, перевезень тощо);
• нестабільність замовлень (попиту), функціонування значної частини підприємств без довгострокових контрактів;
• відсутність обігових коштів,
• ускладненість логістичних внутрішніх та зовнішніх поставок, торгівельна прикордонна криза (як експорту, так і імпорту сировини і напівсировини);
• відтік персоналу та проблеми з його ротацією (і виробничого, і інженерно-технічного, і управлінського персоналу) тощо.

За таких умов, все ще триває «рваний» режим роботи багатьох підприємств. Рівень завантаження виробничих потужностей більшості економічно активних хімічних підприємств є нижчою від 50%.

Найбільш критичним залишається фактор зниження попиту та обсягів збуту продукції (через падіння та нестабільність платоспроможного попиту), можливість утримання конкурентних цін на кінцеву товарну продукцію через високу волатильність цін на сировину та енергоресурси і значні обсяги конкуруючого імпорту.

В той же час, слід зазначити, що частина хімічних підприємств, починаючи з 2023 р. і упродовж 1 кварталу 2024 р., у певній мірі адаптувалася до умов свого функціонування під час воєнного стану та частково відновила і стабілізувала своє виробництво і відпрацьовувала нові ланцюги поставок сировини та збуту продукції.

Це стосується у найбільшій мірі секторів, які виробляють ліквідну сировину та напівсировину (особливо мінеральну, експортоорієнтовані продукти неорганічної та органічної хімії, декстрини, казеїни та казеїнати, жирні амінокислоти тощо), а також споживчу продукцію нееластичного та стабільного попиту (гумові вироби, пластмасові вироби, мило, синтетичні миючі засоби, ефірні олії, косметичні та парфумерні вироби, добрива та засоби захисту рослин у дрібному фасуванні та ін.).

Загалом у першому кварталі 2024 р. у передсезонний період стабільно працювали два основні підприємства по випуску азотних добрив (аміачна селітра, КАС, карбамід), а також ще 6 підприємств, які вивели на ринок певні обсяги КАС та інших азотовмісних гомогенних та спеціальних добрив. Прогнозується, що у першому кварталі 2024 р. випуск азотних добрив в Україні становитиме близько 500-520 тис.т у ф.в. (практично на рівні аналогічного періоду 2022-2023 р.).

Продовжують відновлювати свою роботу підприємства, які розташовані у відносно безпечних регіонах, або ті, які здійснили релокацію в такі регіони, або підприємства, які експортували до ЄС та інших сусідніх країн у значних обсягах товарну продукцію та наразі хоча б частково відновили такі поставки.

Стабільно функціонують також хімічні підприємства, які виконують оборонні замовлення ( гумові та пластмасові вироби, будівельні пластмасові вироби, текстильні хімічні матеріали, хімічні речовини подвійного призначення тощо).

Відносну стабільність демонструють також компанії, які є партнерськими або афілійованими з європейськими або іншими іноземними компаніями.

За оцінками ДП «Черкаський НДІТЕХІМ», загальний обсяг реалізації хімічної продукції в Україні у січні-березні 2024 року склав у д.ц. близько 33,2 млрд.грн. (січень-березень 2023 р. – 30,6 млрд. грн.), у т.ч. у виробництві хімічних речовин та хімічної продукції – 16,4 млрд.грн (січень-березень 2023 р. – 15,7 млрд. грн), гумових та пластмасових виробів – 16,8 млрд.грн (січень-березень 2023 р. – 14,9 млрд. грн.).

При цьому індекс цін у виробництві хімічних речовин та хімічної продукції становив, за оцінками ДП «Черкаський НДІТЕХІМ», у січні-березні 2024 р. 104%, у виробництві гумових та пластмасових виробів – 106%.

Втрати продаж у січні-березні 2024 р. у фізичному вимірі у половині товарних груп хімічної продукції порівняно з аналогічним періодом 2023 р. становили від 8 до 10%, водночас в іншій половині сегментів спостерігався приріст продажу, хоча і з невеликою динамікою приросту – 2-5%.

Загалом цей показник є досить неоднорідним та має високий рівень варіативності в залежності від сектору та регіональної структури товарного виробництва, а також підприємства-виробника.

Обсяги зовнішньоторговельних поставок хімічної продукції в січні-березні 2024 р. склали, за попередніми оцінками ДП «Черкаський НДІТЕХІМ», 2,6 млрд. дол. США та несуттєво зменшилися (на 3,3%) порівняно із аналогічним періодом 2023 р. (січень-березень 2023 р. – 2,69 млрд. дол. США).

Завантажити повний текст

По індивідуальни запитам замовників.

Розробляються на будь-яку хімічну продукцію (хімічну речовину, суміш), яка підлягає паспортизації на безпечність.

Аналітико-фактографічні  довідки містять детальні та репрезентативні дані щодо компаній-ліцензіарів (ліцензіатів), інжинірингових компаній, інноваційних технологій хімічних виробництв. Огляд інвестиційних проектів, які реалізовані (5-7 років) або ж реалізуються у  світовому хімічному виробництві.

Актуальний аналіз стану виробництва та споживання гумовотехнічних виробів (ГТВ) в Україні в період 2020-2023 рр.: стан сировинного забезпечення галузі, динаміка та секторальна структура виробництва, провідні вітчизняні компанії-товаровиробники, аналіз експортно-імпортних операцій у розрізі основних товарних сегментів, перелік провідних постачальників та імпортерів, баланс та структура внутрішнього споживання ГТВ в Україні (в т.ч. по окремих секторах), частка імпортної продукції на ринку.

Дослідження включає прогнозні оцінки обсягів виробництва та споживання ГТВ в перспективі до 2030 р. та аналітичні висновки щодо потенціалу імпортозаміщення.

В НТР наданий актуальний аналіз стану виробництва та споживання технічного вуглецю в Україні в період 2020-2023 рр., розкриті аспекти сировинного забезпечення сегменту, обсягів та напрямків реалізації продукції вітчизняного виробництва. Приведена оцінка марочної та секторальної структури споживання техвуглецю на внутрішньому ринку України, прогноз розвитку споживання в коротко- та середньостроковій перспективі.

Також надана характеристика теперішнього стану розвитку світового та основних регіональних ринків, динаміки та основних тенденцій у виробництві та споживанні, аналіз світової торгівлі та динаміка цін зовнішньої торгівлі у розрізі провідних постачальників на глобальному ринку.

Янтарна кислота (ЯК): ключові ідентифікаційні характеристики, класифікація, синтез, специфікації, споживчі ніші. Основні фактори конкуренції біологічної й синтетичної ЯК та їх влив на формування попиту на світовому ринку.

Споживчі та цінові переваги біоЯК.

Сировинні аспекти виробництва біоЯК (сировина 1-го і 2-го покоління).

Короткий аналіз світового ринку ЯК (виробництво, товаровиробники і їх профілі, інвестпроекти, зовнішня торгівля, регіональний попит і пропозиції, ціновий аналіз, сегментна структура споживання, чинники зростання попиту на біоЯК в економічно розвинених країнах, тенденції та перспективи).

Ринок ЯК в Україні (ситуація у виробництві, імпорт, споживання, основні фактори формування внутрішнього попиту, споживчі ніші,

прогнозна оцінка ринку, ризики й переваги створення виробництва біоЯК в Україні). Детальний аналіз сфер споживання біоЯК на глобальному ринку в контексті їх актуальності та  перспективності на товарному ринку України з акцентом на виробництво біопластику, як альтернативи синтетичним полімерам, гальванопокриттів, біорозчинних протиожеледних засобів і розчинників, на використання біоЯК як альтернативи фталевому ангідриду, адипіновой кислоті, ін.

Огляд комерційних технологій промислового виробництва біоЯК та створення виробничого ланцюжку її переробки у напівтоварну та товарну продукцію.

Поточна ситуація у виробництві коагулянтів в Україні. Обсяги виробництва у розрізі основних видів коагулянтів. Компанії-виробники та їх товарний асортимент. Конкурентне середовище, зміна лідера з виробництва коагулянтів з початком повномасштабної війни.

Зовнішньоторговельні та внутрішні поставки коагулянтів в Україні у розрізі основних операторів ринку. Причини істотного зростання імпортних поставок окремих груп коагулянтів. Аналіз логістики поставок. «Вузькі» аспекти ринку та аналіз цінової кон’юнктури.

Профілі зарубіжних компаній-постачальників, компаній-імпортерів, компаній-споживачів і компаній-виробників коагулянтів в Україні.

Структуровані дані у розрізі кожної компанії-виробника (компанії-постачальника): товарний та марочний асортимент коагулянтів для водопідготовки й очищення стічних вод, ціни, конкурентні параметри (переваги) та ін.

Висновки щодо забезпечення потреб українського ринку коагулянтів вітчизняною продукцією та оптимального алгоритму імпорту коагулянтів в Україну за конкурентоспроможними цінами та оптимальними технічними і споживчими характеристиками.

Огляд зарубіжних та вітчизняних оптимальних технологій отримання та застосування коагулянтів. Сучасні технологічні аспекти підвищення їх ефективності.

В НТР проаналізована технологічна можливість поліпшення складу азотних удобрив за допомогою використання стабілізуючих добавок у їх виробництві завдяки яким є можли-вість зменшити втрати нітрогену в добриві і компенсувати підвищення цін.

Тематичні зрізи:

• використання інноваційних інгредієнтів для отримання азотних добрив тривалої дії та з контрольованим звільненням азоту;
• удосконалення використання інгібіторів нітрифікації, що дозволяють підвищити коефіцієнт використання азоту добрив та знизити втрати його у навколишнє середовище;
• застосування нових методів підвищення структурних характеристик азотних добрив за допомогою модифікуючих добавок, що гарантують технологічні показники якості їх виробництва та застосування;
• використання нових агроприйомів, що підвищують ефективність азотних добрив за рахунок часткової заміни мінерального азоту біологічним.