З використанням методики узагальнення та критичного аналізу досліджено сучасні підходи щодо формування та нарощування конкурентних переваг світовими виробниками будівельної хімії за рахунок розробки більш раціональних, проекологічних добавок, з комплексом необхідних фізико-механічних характеристик, здатних оптимізувати структуроутворення цементно-бетонних композитів. Висвітлено результати аналітичного дослідження ринку МЦ та виробів з них у ЄС і можливостей України щодо створення комерційно доцільного їх вітчизняного виробництва.

Оцінка готовності сировинної, технологічної, споживчої бази України для комерціалізації виробництва та подальшої ринкової трансформації.

Промислове виробництво зеленого аміаку (ЗА) і зеленого метанолу (ЗМ) – один з ключових напрямів застосування відновлюваного водню. Основні фактори активного інвестування в цей сегмент. Технологічні і апаратурні особливості синтезу ЗА і ЗМ методом електролізу як найбільш комерційно успішного. Зростання комерціалізованих проектів з використанням гібридних технологій (зелений водень + сировина з біомаси).

Потенціал і застосування ЗА і ЗМ як сировини в хімічній галузі. Приклади практичного рішення в Європі. Ліцензіари, інжинірингові компанії, компанії-виробники. Основні гальмуючі фактори європейського ринку ЗА і ЗМ та першочергові чинники зниження вартості їх виробництва.

Вимоги діючого BREF LVIC-AAF «Довідковий документ щодо найкращих доступних технологій для виробництва великих обсягів неорганічних хімічних речовин – Аміак, кислоти та добрива» до уловлювання СО2.

Європейський досвід переведення виробництв сірого аміаку із сірого в блакитний. Технології. Реалізовані проекти. Корпоративний досвід.

Технологічні та техніко-економічні аспекти переходу від сірого до блакитного та гібридних схем (сіро-зеленого та блакитно-зеленого) виробництва аміаку. Декарбонізація виробництв сірого аміаку. Результати ТЕО, моделювання та інших досліджень.

Практичний досвід переведення діючих виробництв аміаку на основі викопної сировини на виробництво низьковуглецевого та безвуглецевого аміаку, які проводяться компаніями – виробниками аміаку та азотних добрив. Використання ліцензійних технологій.

Аналітичний огляд з відповідними аналітичними оцінками комерційних технологій уловлювання СО2 з технологічних та димових газів з акцентом на хімічні виробництва, зокрема, на виробництво аміаку.

Технології уловлювання СО2 з технологічного процесу і установок спалювання при виробництві блакитного аміаку (CCS/CCUS).

Надано детальну інформацію про технології, які застосовуються для уловлювання СО2, у світовому аміачному виробництві та про розробників таких технологій (компанії-ліцензіари). Визначені перспективи розвитку технологій та їх основні аспекти з відповідними аналітичними оцінками.

Охарактеризовано світовий ринок технічного СО2, визначено можливі, найбільш комерціалізовані області застосування уловленого СО2. Наведено приклади промислових практик використання уловленого СО2 для виробництва карбаміду та інших продуктів.

Цільове аналітичне дослідження
(станом на 19.08.2024 р.)

 Розробник: Т.В. Ковеня, директор ДП «Черкаський НДІТЕХІМ»

Тел./факс: 8(0472) 37-31-13

         м.т. 050 9945514

E-mail: office@nditekhim.com.ua

WebSite: http://nditekhim.com.ua

The Content

1. Основна термінологія та поняття, використані в ЦАД.. 4
2. Деякі правові аспекти розробки та прийняття BREFs/BATs в ЄС.. 5

2.1. Директива 2010/75/ЄС.. 5

2.2. Довідкові референтні документи BREFs/ДД НДТМ та висновки BAT/НДТМ.. 6

2.3. Порядок розробки і прийняття довідкових референтних документів BREFs/ДД НДТМ/s та висновків BATs/НДТМ.. 8

3. Аналіз секторальних BREFs/ДД НДТМ, що стосуються хімічної промисловості (хімічні BREFs/ 13

3.1. Секторальні хімічні BREFs/ДД НДТМ та їх статус. 13

3.2. Окремі хімічні BREFs/BATs, їх статус і основні характеристики. 16

3.2.1. Хімічні BREFs/BATs, які мають спеціальні затверджені Імплементаційні рішення Європейської Комісії щодо висновків ВАТs/НТДМ.. 16

3.2.1.1. Виробництво хлор-лугу (BREF/BAT) 16

3.2.1.2. Загальні системи обробки/управління стічними водами та відпрацьованими газами в хімічному секторі 19

3.2.1.3.. Виробництво великих обсягів органічних хімікатів (LVOC) 24

3.2.1.4. Обробка поверхні за допомогою органічних розчинників, включаючи консервацію деревини та дерев’яних виробів за допомогою хімічних речовин. 28

3.2.1.5. Загальні системи управління та очищення відхідних газів у хімічному секторі 36

3.2.2. Хімічні BREFs, які не мають спеціальних імплементаційних рішень Європейської Комісії щодо висновків ВАТs (висновки містяться в тексті BREFs в окремих розділах) та перебувають на етапі перероблення (актуалізації) 43

3.2.2.1. Великі обсяги неорганічних хімікатів (LVIC) 43

3.2.2.2. Великі обсяги неорганічних хімікатів – аміак, кислоти та добрива (BREF LVIC-AAF) 44

3.2.2.3 Великі обсяги неорганічних хімічних речовин – промисловість твердих речовин та інших речовин ( BREF LVIC-S) 46

3.2.3. Хімічні BREFs/BATs, які не мають спеціальних імплементаційних рішень Європейської Комісії щодо висновків ВАТs (висновки містяться в тексті BREFs в окремих розділах) 49

3.2.3.1. Виробництво продуктів тонкої органічної хімії 49

3.2.3.2. Виробництво полімерів. 55

3.2.3.3 . Виробництво спеціальних неорганічних хімікатів. 58

4. Аналіз прийняття та впровадження BREFs/ДД НДТМ і ВАТs/НДТМ в Україні 61

4.1.     Деякі загальні положення. 61

4.2.     Аналіз чинної нормативно-правової  бази. 62

4.2.1.      Стан впровадження Директиви 2010/75/ЄС в Україні. 62

4.2.2.      Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». 63

4.2.3. Зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», які стосуються ВАТ/НДТМ.. 65

4.2.4.      Ризики імплементації ЗУ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (за даними окремих інституцій) 67

4.2.4.1. Позиція Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) 67

4.2.4.2. Позиція Європейської Бізнес Асоціації 67

4.2.4.3. Позиція Національної Асоціації добувної промисловості України. 68

4.2.4.4. Позиція Федерації роботодавців України. 68

4.3.     Адміністрування прийняття та впровадження BREF в Україні 69

5. Стан впровадження хімічних BREFs/BAT в Україні 73

5.1. Перелік хімічних BREFs/BAT, які повинні бути впроваджені в Україні 73

5.2. Стан перекладу хімічних BREFs в Україні 73

6. Оціночні висновки та деякі аспекти Дорожньої карти щодо імплементація хімічних BREFs/BATs в Україні з метою екомодернізації хімічної промисловості 74

6.1. Оціночні дані щодо діючих європейських хімічних BREFs/BATs станом на серпень 2024 р. 74

6.2. Ключові хімічні виробництва в Україні та секторальні хімічні BREFs/BATs і горизонтальні BREFs/BATs, які визначають найкращі доступні технології для цих секторів та виробництв  78

6.3. Пріоритетна послідовність європейських хімічних BREFs/BATs, які  доцільно імплементувати в Україні 82

7.Світовий досвід впровадження BREFs/BATs. 86

7.1. Деякі загальні дані 86

7.2. Чехія. 86

7.3. Польща. 89

7.4. Ізраїль. 93

7.6. Індія. 93

7.7. В’єтнам.. 94

7.8. Китай. 94

7.9. Південна Корея. 94

7.10. США.. 94

Детальний аналіз ринку ВФФС в Україні з акцентом на ключові споживчі сегменти і перспективи їх розширення у повоєнний період. Причини стовідсоткової залежності ринку України від імпортних ВФФС та їх стійке зростання останніми роками. Оцінка комерційної доцільності і можливі ризики створення нового вітчизняного виробництва ВФФС.

Технологічні, апаратурні, екологічні інновації у виробництві ВФФС. Комерціалізація технології з частковим або повним заміщенням фенолу і формальдегіду на біологічну сировину. Практичний досвід впровадження в Європі. Ліцензіари, компанії-виробники. Інжинірингові та консалтингові компанії з надання послуг по створенню виробництва ВФФС в Європі та Україні.

Товарний асортимент виробництва КАС з мікроелементами та гумітами, які виробляються в Україні або ж присутні на внутрішньому ринку. Рецептурні новації. Дослідження ґрунтів в Україні, збіднених на селен, йод та інші спеціальні мікроелементи.

Детальні агрохімічні баланси у розрізі поживних речовин, мінеральних добрив в 2021-2023 рр. (фактичні розрахунки, розрахункова потреба). Аналіз динаміки змін.

Світова практика субсидування виробництва та споживання добрив. Види прямого та опосередкованого субсидування надання сільськогосподарських виробничих ресурсів. Загальні та регіональні дані. Детальний аналіз субсидійної підтримки сільського господарства в основних країнах-виробниках добрив (25 країн, акцент – виробництво і споживання добрив). Можливості використання світового практичного досвіду для захисту інтересів внутрішнього товарного виробництва та національних виробників в Україні в умовах посилення світової конкуренції.

Розробка присвячена попередньому дослідженню питання формування інвестиційної співпраці України з ЄС з огляду на стратегічне партнерство у сировинній галузі. Проаналізовані підходи до оцінки стратегічного потенціалу України по ліквідній мінеральній сировині та управління ризиками в спільних проектах в контексті забезпечення рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій. Водночас оцінені вікна можливостей України для співпраці з європейськими виробниками та дослідниками в плані:

• зменшення залежності ЄС від Китаю;
• усунення взаємної технологічної вразливості у всьому ланцюжку створення вартості сировини
• створення необхідної національної бази для зеленого переходу.